***
Лепесток алой розы упал на стекло.
Больно ли падать? - Не все ли равно?
Думать ревниво о том, что прошло,
Слезы глотать, как будто в кино.
И ветер подует тебе за спиной -
Хочешь укрою той самой, другой?...
И руки так ломит, и сердце стучит,
Так хочется ласки, но слышу шаги -
Высокий каблук, душой хороша,
О, Боже ты мой, почему же она?
Тревога и гнев, усталость, тоска.
А может быть нет - может быть я?
Сердце сказало, тревожно дыша:
"Это лишь сон и ты не одна".
***
Небесное чудо - пришол ты ко мне,
Красиво одет ты, как будто во сне,
И яркие краски сверкают во тьме,
Они так прекрасны, нужны они мне.
И слово "люблю" хочу прошептать,
Так больно услышать, что будет опять
Тяжелая мука - вновь жить без тебя,
Такая разлука быть может не зря.
Шелест листвы слышу я в тишине,
И красное пламя крошит все во мне.
Ты взгляды бросаешь голубыми глазами,
Как две маленькие льдинки в хрустальном бокале.
"А чи знаєш ти, що таке кохання?"
А чи знаєш ти, що таке кохання?
Чи знаєш ти, що справжнє почуття
Заховатися не зможе за купою страждання
І не відчуєш ти минулого життя,
І враз почуєш стогін серця,
Болючу струнку жалюгідного буття,
Твоя душа на шматочки розірветься,
Як не почуєш милого слова.
І здрогне світло сонячного сяйва,
І вийдуть з берегів велетенські ті моря.
І все тому, що стріла ти кохання.
Воно, як мариво з тобою до кінця.
Та пам'ятай, що сонце гріє тільки влітку,
Коли ти відчуваєш солодкий присмак Божого тепла,
А восени воно лиш сліпить гірко,
Та випромінює червоні іскри ілюзійного тепла.
***
О, грустные глаза, о чем они мечтают?
Тоскливый взгляд пускают в пустоту,
Таинственно и нежно зажигают
Мою печаль, мою тоску.
Твой тихий вздох с иронией встречаю,
И мысль твою ловлю на полпути,
Святой твой облик мысленно качаю,
На хрубких ветвях раненной любви.
Твои мечты, о Боже, как они красивы,
Как искренни и дороги слова...
О, нет, добраться до их смысла я не в силе,
До боли гордою была.
***
Трапилось так, що звела разом доля.
Тебе і мене - така Божа воля.
Тремтіли, тремтять і будуть тремтіти
Мої долоні в тому польоті
Та не можу збагнути тієї правди -
Чому від кохання я маю страждати?
Для мене ти радість, тепло і життя.
та не бачу я світла навколо вогня,
Бо тримаєш в собі таємничу ти силу
Могутню, слабку, жорстоку та милу,
Коханням для нас є два різних поняття,
Твоє і моє - не запалять багаття.